Графен-Аерогель

C моменту синтезу першого аерогелю на основі карбонових нанотруб Сэмьюэлем Стівенсоном Кистлером в 1931 році гонка по створенню надлегких твердих речовин не припиняється. Більше вісімдесяти років аерогель на основі карбонових нанотруб вважався самим легким з твердих речовин щільність якого становила чотири міліграма на кубічний сантиметр.

            Но на смену ему пришел силикатный аэрогель  - плотность которого оказалась в четыре раза ниже и составляла один миллиграмм на кубический сантиметр, за свой необычный, полупрозрачный внешний вид вещество получило название "замороженный дым".

            Позже в гонке сверхлегких веществ первенство взяли металлические микрорешетки плотность которых составляла до 0,9 миллиграмма на кубический сантиметр, но очень скоро их вытеснил аэрографит с плотностью 0,18 миллиграмм на сантиметр кубический. Будучи в шесть раз легче воздуха аэрографит удерживал первенство последние годы.  

Однак нещодавно в китайському університеті Чжецзян група вчених змогла побити рекорд легкості аэрографита синтезувавши нове речовина складається з графену і вуглецевих нанотруб, що отримується в результаті сублімаційної сушки їх розчину. Отримані матеріал вчені назвали графен-аерогель. Його щільність становила 0,16 мг/см3. Що в сім з половиною разів менше щільності повітря

За словами одного з творців графен-аерогелю сублімаційна сушка дозволяє виробляти речовину не в лабораторних, а в промислових обсягах, що дозволить матеріалу знайти широке застосування як теплоізоляція вакуумних печей та інших термоагрегатов, так і в якості високоефективних сорбентів. Як сорбент графен-аерогель здатний поглинути в себе масу перевищує в 900 разів свою власну і це ще не межа його можливостей, зараз вчені працюють над досконалістю матеріалу і технології його виробництва